Поради батькам

Скарбничка для батьків

Якість мовлення залежить від особистого прикладу найближчих людей. Тому ще з дитинства малюк має чути правильне, чітке мовлення. Адже важливо не лише чути правильні слова, ай знати, як їх вимовляти.

Поради батькам
1. Завжди звертайте увагу на неправильне мовлення дитини, намагайтеся встановити причину ( погане мовленнєве оточення, наявність патології ЛОР-органів тощо ).

2. Пам’ятайте, що виявлені на початковому етапі порушення мовлення можна легко та швидко виправити.

3. Відсутність звуків у мовленні дитини завжди призводить до їх заміни іншими, у простих випадках – до спотворення вже існуючих, у складних – до міцного їх укорінення.

4. Не намагайтеся виправляти спотворені звуки самостійно. Якщо ви чуєте їх більше місяця – вони вже міцно закріпилися. Потрібна консультація логопеда з подальшим виправленням.

5. Якщо дитина розмовляє неясно і зрозуміти її можете тільки ви ( а буває, що і ви не можете ) неодмінно звертайтеся по консульстацію.

6. Ніколи не сваріть дитину за вади у її мовленні – це породжує страх, невпевненість, а в подальшому призводить до неконтактності, недовіри та тривалої роботи з логопедом.

7. Стимулюйте дитину спілкуватися: під час прогулянки проговорюйте побачене, почуте, звертайте увагу малюка на спів пташок, завивання вітру взимку, плескіт води тощо. Обговорюйте прочитану казку, побачену телепередачу, мультфільм, різні життєві випадки. Загалом пояснюйте все, що цікавить допитливих малюків, і скоро ваша дитина, здивує вас своїми можливостями. Вона зможе добре мислити, фантазувати, знаходити вихід зі складного для її віку становища, приймати рішення, у різних ситуаціях, бути цікавим співрозмовником, уважним слухачем і комунікативно-творчою особистістю, що неодмінно допоможе їй досягти успіхів.

Що потрібно знати батькам?

Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини, 

скарбниця всіх знань. К. Д. Ушинський образно назвав рідну мову народним педагогом, наставником та вихователем. Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови розвиваються її почуття, сприймання, збагачуються знання про оточуючий світ.

Навчання мови починається не тоді, коли дитині дають буквар, а з перших вимовлених звуків. Тому важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема розвитку її мови, належить сім’ї. Адже перші слова, перші речення маля чує й вимовляє у колі рідних людей – матері, батька, бабусі, дідуся. Однак, дехто з батьків вважає, що дитина починає навчатися літературній мові лише в школі, і не звертає увагу на формування її мовлення у дошкільному віці. Отже, дорослі повинні прагнути забезпечити правильний мовленнєвий розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців її життя. Правильне мовлення допомагає малюку встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно пе6редавати свої думки і побажання, а також спияє успішному навчанню в школі.

Малюків потрібно вчити чітко вимовляти звуки в с ловах, ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією та правильно дихати під час мовлення. Дошкільнят навчають узгоджувати слова в реченнях у роді, числі та відмінках, правильно будувати речення.

Дітям дошкільного віку потрібно прищеплювати загальну культуру мовлення: уміння слухати, дивитися в очі співрозмовнику, не перебивати дорослих і не втручатися у їхні розмови.

Батьки ні в якому разі не можуть залишатися байдужими до мовних недоліків своїх дітей. У колі своєї сім’ї дорослі розуміють дитину з півслова, і вона почувається впевнено. Але з віком мовне спілкування дитини розширюється, і мовленнєві вади стають на перешкоді швидкого встановлення контактів з однолітками, виникають різні ускладнення, психологічні проблеми. Недостатньо розвинена мова, бідність словникового запасу, проблеми з вимовою звуків негативно впливають на загальний розумовий розвиток дитини.

Мова дорослих – взірець для дітей
Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мови дорослих, які її оточують із раннього дитинства. Малюк навчається говорити завдяки слуху та здібності до наслідування. Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми. Причинами помилок у мові дорослих є вплив діалектного оточення та невміння відрізняти звукові норми.

Виразна мова дорослих привертає увагу дітей, полегшує її розуміння та запам’ятовування, а суха, монотонна – навпаки. Виразність забезпечується інтонацією, що надає мові мелодійності. Інтонація – це вміння регулювати силу голосу, користуватися логічним наголосом, паузами, темпом мовлення. Не можна кричати в розмові з дитиною. Голосна, криклива мова викликає у дітей байдуже ставлення до її змісту та роздратованість у поведінці. Дитина намагається відповісти батькам таким же тоном, а це надає мові відтінок грубості.

Слід дотримуватися відповідного темпу мовлення. Не розмовляйте з дітьми у швидкому темпі, оскільки стежити за такою мовою дітям важко, вони відволікаються та стомлюються. Так виховується неуважність до слова. Крім того, коли дитина наслідує швидкий темп мови батьків, у неї може виникнути заїкання.

Малюк швидше навчиться говорити правильно, коли чутиме навколо себе правильну, літературну мову. Тому висловлювати свої думки батьки мають граматично правильно, а вимовляти звуки – чітко.

Для розвитку мовлення дитини надзвичайно важливу роль відіграє гарний слух. Його пошкодження в ранньому дитинстві затримує розвиток мови. Знижений слух є перешкодою для розуміння мови оточуючих, а це затримує розвиток мовної активності дітей. Батьки повинні берегти слух дитини та стежити за станом слухового органу. Неможна говорити над самим вухом дитини, недоцільно й цілувати малюка у вушко. Знижує слухову увагу дитини постійний шум у кімнаті, голосне звучання радіо, телевізора, гучні розмови дорослих. Першою ж ознакою зниженого слуху є відсутність реакції дитини на мову людей, які її оточують.

Дидактичні ігри та вправи

 « Загубилося слово»

Мета: навчити вживати іменники в непрямих відмінках однини.

Діти закінчують розпочате логопедом речення, обов’язково використовуючи малюнки зі звуком, який вивчають.

-         Мама увімкнула електричну (праску).

-         Ми побачили великого ( птаха).

-         Землю копають ( лопатою).

-         Картини малюють ( пензлем).

« Відлуння»

Мета: навчити вживати за зразком іменник називного відмінка множини.

    На таблиці малюнки із зображенням одного предмета. Діти називають цей предмет, потім це слово у множині.

Диня-дині;         равлик-              лебідь-

муха-                   півник-               лінійка-

нога-                    корова-              павук-

книга-                  кіт-                      дім-

« Він - вона»

Мета: навчити утворювати іменники жіночого роду від назв тварин – іменників чоловічого роду.

-         Вовк – вовчиця;                                    - кріт – кротиха;

-         заєць – зайчиха;                                   - їжак – їжачиха;

-         олень – олениця;                                  - бобер- бобриха;

-         верблюд – верблюдиця;                    - слон – слониха;

-         лев – левиця;                                         - гусак – гуска.

   « Чого немає?»

          Мета: навчити вживати іменник родового відмінка однини.

          Учитель – логопед  демонструє предметні картинки і зразок висловлювання.

-         У мене немає коня.

-         У мене немає (книги).

-         У мене немає ( ручки).

-         У мене немає ( олівця).

« Хто це?»

Мета: потренувати в словотворенні іменників чоловічого роду ( особи за родом їх занять ).

Учитель – логопед називає дію, а діти – іменник.

-         Танцює (хто?) -  танцюрист.

-         Продає –

-         Співає –

-         Їздить на мотоциклі –

-         Плаває –

-         Бореться –

« Назви лагідно»

Мета: навчити утворювати й вживати зменшувально – пестливі суфікси іменників.

     Гру проводять із малюнками чи без них.

-         М’яч – м’ячик;                         

-         ключ -                                         

-         чашка –            

-         собака –

-         білка –

-         замок –

-         ложка –

-         склянка –

-         чайник –

-         ніж –

-         виделка –

-         рукавиця –

« Хто нам потрібен?»

Мета: потренувати в словотворенні іменників – назв людей за фахом.

 Якщо зламався годинник, нам потрібен годинникар. Якщо зламався водопровідний кран, нам потрібен…(слюсар).

Якщо немає електричного струму, нам потрібен….(електрик).

                « Назви дитинчат»

 Мета:  навчити утворювати від іменників – назв малят слова із пестливим суфіксом -ятк.

      Можна використовувати предметні та сюжетні малюнки.

-         Слон - слоненя, слоненятко;

-         черепаха – черепашеня, черепашенятко;

-         мавпа – мавпеня, мавпенятко;

-         лев – левеня, левенятко;

-         білка – білченя; білченятко.

« Склади слово»

Мета: потренувати в словотворенні іменників шляхом складання двох основ.

-         Молоко возить – молоковоз;

-         сіно косить – сінокосилка;

-         сік варить –

-         м'ясо рубає –

-         воду возить –

« Чому ми так говоримо?»

Мета: навчити вимовляти складні слова.

-         Листопад – листя падає;

-         снігопад – сніг падає;

-         водоспад –

-         зорепад –

«Хто де живе?»

-         Коні живуть у конюшні.

-         Корови живуть у (корівнику).

-         Свині живуть у (свинарнику).

-         Вівці живуть у (овечнику).

-         Кури живуть у (курятнику).

« Який листок, яка гілка?»

Мета: навчити створювати відносні прикметники.

    У грі використовуються малюнки: липи, дуба, клена, калини.

Учитель-логопед показує картинку, питає:

-         Чий листок? ( Це кленовий листок).

-         Яка гілка? ( Кленова гілка).

-         Це дубовий листок. Це дубова гілка. Це липовий листок. Це липова гілка.

« На городі, у саду, у лісі».

Мета: закріпити словотворення відносних прикметників від назв овочів, фруктів, дерев.

-         Береза – березовий сік (ліс, гілка);

-         горіх – горіховий кущ (варення);

-         гриб – грибний соус (суп, дощ);

-         огірок – огірковий крем (салат);

-         черешня – черешневе варення (сироп);

-         томат – томатний сік (пюре, паста);

-         гарбуз – гарбузова каша (пюре, варення).

« Чий хвіст?»

Мета: навчити утворювати присвійні прикметники від назв тварин, птахів.

-         Собака – собачий хвіст;

-         лисиця – лисячий хвіст;

-         білочка – білчин хвіст;

-         ведмідь – ведмедів хвіст.

« Навпаки»

Мета: навчити утворювати за допомогою префіксів спільнокореневі дієслова протилежного значення.

-         Увійти – вийти;

-         забігти – вибігти;

-         зв’язати – розв’язати;

-         приклеїти – відклеїти;

-         приїхати – поїхати.

« Що зробили птахи?»

Мета: навчити вживати дієслова з різними префіксами.

   Птахи відлетіли, прилетіли, злетіли, перелетіли, долетіли, вилетіли, залетіли, підлетіли, полетіли.

« Знайди маленьке слово»

Мета: навчити вживати прийменники на, під.

Дітям пропонують малюнки.

Учитель-логопед промовляє речення, пропускаючи прийменник. Діти знаходять потрібне слово та промовляють правильно речення.

-         Кіт спить …. дивані.

-         Мишка сидить … мішку.

-         Кіт сидить … диваном.

-         Папуга сидить … гілці.

-         Кінь стоїть … тополею.

« Хто з ким»

Мета: практичне засвоєння прийменника з.

Учитель-логопед розкладає малюнки із зображення дорослих тварин та їх малят і промовляє:

-         Вийшли на галявину тварини. Кожна мама покликала до себе своє дитинча. Знайдіть дитинчат і поставте їх біля мам.

Питання: « Хто з ким гуляє?»

Лисиця з лисеням (лисенятком).

«Овочі»

Мета: навчитися розпізнавати прийменники в і на.

1)    Діти складають речення за опорними малюнками і питаннями: де ростуть овочі?

-         Томат росте на землі.

-         Буряк росте в землі.

-         Огірок росте на землі.

-         Картопля росте в землі.

-         Кабачок росте на землі.

-         Редиска росте в землі.

-         Горох росте на землі.

-         Морква росте в землі.

2)    Діти розглядають малюнки. Потім відбирають рослини, які ростуть у садку, на городі, у полі, у лісі. Відповідають на питання: що де росте?

-         Горіхи ростуть у лісі.

-         Кабачок росте на городі і т.ін.

«Чомучка»

Мета: навчити будувати складні речення.

Діти відповідають на питання.

-         Чому прийшов лікар?

-         Чому люди беруть парасольки?

-         Чому відлітають птахи?

-         Чому діти ходять до школи?

-         Чому взимку тепло одягаються?